Порядок прийняття регуляторних актів згідно вимог

Закону України   «Про засади державної регуляторної політики

у сфері господарської діяльності»

Перед тим, як починати розробку проекту регуляторного акту, необхідно переконатись, що він включений до Плану діяльності Коростенської міської ради та її виконавчого комітету з підготовки проектів регуляторних актів на 2009 рік.  Якщо даний проект не включено до Плану, то необхідно підготувати лист на ім’я начальника юридичного відділу наступного змісту:

«Прошу Вас внести доповнення (або зміни) до Плану діяльності Коростенської міської ради та її виконавчого комітету з підготовки проектів регуляторних актів на 2009 рік згідно таблиці:

Зміни або доповнення до Плану будуть внесені на черговому засіданні міської ради та надруковані в газеті «Іскоростень».

Друкувати повідомлення про оприлюднення можна не раніше оголошення про внесення зміни або доповнення до Плану.

З Планом можна ознайомитись на сайті міста в блоці «Органи влади» в розділі «Регуляторна політика».

1.      Підготовка проекту регуляторного акту та аналізу регуляторного впливу

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:

-        визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

-        обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;

-        обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

-        визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акту, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та міськоїради внаслідок дії регуляторного акта;

-        визначити цілі місьцевого регулювання;

-        визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

-        аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

-        описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

-        обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

-        обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;

-        обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

-        оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

-        оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;

-        обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;

-        визначити показники результативності регуляторного акта;

-        визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Обов'язковими показниками результативності регуляторного акта повинні бути:

-         розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

-         кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

-         розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

-         рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Якщо проект регуляторного акту одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Аналіз підписується керівником регуляторного органу (міським головою).

2.      Опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта в газеті «Іскоростень».

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

-                   стислий виклад змісту проекту;

-                   поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту до яких за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

-                   інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу).

-                   інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань (від 1 до 3 місяців з дня опублікування проекту та аналізу);

-                   інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і згідно Закону не може бути меншим ніж 1 місяць та більшим ніж 3 місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

3.      Оприлюднення самого регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу

Проект регуляторного акта та аналіз його регуляторного впливу згідно ЗУ оприлюднюється не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення. Для того, щоб не  порушувати дану вимогу Закону, пропонуємо в повідомленні про оприлюднення додатково вказувати, що проект та аналіз будуть також розміщені «дата не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення» на міській Інтернет-сторінці www.korosten.in.ua в розділі «Проекти регуляторних актів» та відповідно їх розмістити.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Але законодавство регулює лише письмові звернення згідно Закону України «Про звернення громадян»; звернення через Інтернет та електронні адреси законодавством не регулюються.

4. Обговорення проекту регуляторного акту

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Форми громадських обговорень: громадські слухання, круглі столи, конференції, семінари, форуми, збори, організація громадських приймалень тощо

У разі проведення громадських обговорень розміщується оголошення в ЗМІ, на Інтернет – сторінці, розсилаються запрошення. В оголошенні, не залежно від способу інформування) зазначається така інформація: дата та місце проведення обговорення, тема, перелік питань та проблем, що будуть обговорюватись, ПІБ відповідальної особи за проведення обговорення та її контактний телефон.

Офіційний результат громадських обговорень – протокол. Після проведення обговорень готується та публікується повідомлення про результати обговорення.

5. Базове відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання чинності цим регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень. Якщо для визначення значень показників результативності регуляторного акта використовуються виключно статистичні дані, базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Для відстеження результативності регуляторних актів можуть бути використані статистичні дані та дані наукових досліджень і соціологічних опитувань.

У звіті про результати відстеження зазначаються:

-        вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер (у разі базового відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);

-        назва виконавця заходів з відстеження;

-        цілі прийняття акта;

-        строк виконання заходів з відстеження*;

-        тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

-        методи одержання результатів відстеження;

-        дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

-        кількісні та якісні значення показників результативності акта;

-        оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

*Рішення регуляторного органу про строк, після якого чи до якого починається повторне відстеження результативності регуляторного акта (через рік з дня набрання актом чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності; у випадку якщо термін дії акту менше 1 року встановлюється термін менше 1 року, але не пізніше чим за 3 місяці до кінця терміну дії акту) визначається в самому регуляторному акті або в іншому акті цього регуляторного органу (тобто звіті).

Строк виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта не може бути більшим ніж сорок п'ять робочих днів.

Звіт про відстеження підписується керівником регуляторного органу (міським головою).

Звіт подається до постійної комісії міської ради з питань промисловості, комунальної власності, приватизації, транспорту та зв’язку, підприємницької діяльності та торгівлі, реалізації регуляторної політики.

6. Прийняття регуляторного акту

Після проходження процедури оприлюднення проект регуляторного акту з підписаними аналізом та звітом подається на розгляд регуляторному органу (міській раді або виконавчому комітету).

Після прийняття регуляторний акт та базовий звіт про результати відстеження в термін не пізніше 10 днів друкується в газеті «Іскоростень» та на міській Інтернет-сторінці.

Можливе друкування акту не в повному обсязі, але потрібно обов’язково зазначити в статті, що повна версія акту розміщена на міській Інтернет-сторінці www.korosten.in.ua в розділі «Проекти регуляторних актів».

7. Проведення повторного та періодичного відстеження результативності прийнятого акту

Для відстеження результативності регуляторних актів можуть бути використані статистичні дані та дані наукових досліджень і соціологічних опитувань.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, не встановлено більш ранній строк.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Якщо строк дії регуляторного акта, встановлений при його прийнятті, є меншим ніж один рік, періодичні відстеження його результативності не здійснюються, а повторне відстеження результативності здійснюється за три місяці до дня закінчення визначеного строку, якщо інше не встановлено рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, але не пізніше дня закінчення визначеного строку. У разі якщо продовжується дія регуляторного акта, який було прийнято на визначений строк, що є меншим ніж один рік, періодичні відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюються у строки, встановлені для періодичного відстеження.

Рішення регуляторного органу про строк, після якого чи до якого починається повторне відстеження результативності регуляторного акта, визначається в самому регуляторному акті або в іншому акті цього регуляторного органу (тобто звіті).

Виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта забезпечується регуляторним органом, який прийняв цей акт, якщо інше не встановлено цим Законом.

Строк виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта не може бути більшим ніж сорок п'ять робочих днів.

Регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше не встановлено цим Законом, готує звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його в газеті «Іскоростень».  

МЕТОДИКА

проведення аналізу впливу регуляторного акта

1. Ця Методика встановлює вимоги до проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі - аналіз), проект якого розроблений регуляторним органом. Аналіз проводиться до оприлюднення проекту акта. Вимоги цієї Методики не поширюються на проекти регуляторних актів, розроблювані Національним банком.

2. У разі коли проект регуляторного акта (далі - проект) одночасно містить норми, що регулюють господарські або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, і норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також конкретні приписи, проведення аналізу здійснюється лише стосовно норм, які регулюють господарські або адміністративні відносини між зазначеними органами та суб'єктами.

3. У процесі проведення аналізу:

-        визначається проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання;

-        визначаються цілі державного регулювання;

-        визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;

-        описуються механізм, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи;

-        обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;

-        визначаються очікувані результати прийняття акта;

-        обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);

-        визначаються показники результативності акта;

-        визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

4. При визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначаються причини та умови виникнення проблеми; обґрунтування неможливості її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів; суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

5. При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів; причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми; аргументи щодо переваги обраного способу.

6. В описі механізму, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.

7. При обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття регуляторного акта наводиться оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта; оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; характеристика механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта; а також зазначається періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.

8. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір.

9. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта здійснюється з урахуванням достатності цього строку для розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.

10. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

-  розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

-  кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

-  розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

-  рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

11. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності акта.

12. При визначенні заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, зазначаються строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта; вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні; наукові установи, що залучатимуться для відстеження.

13. Результати аналізу викладаються у письмовій формі і підписуються розробником проекту, а в разі, коли розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація, - керівником органу, установи чи організації.

МЕТОДИКА

відстеження результативності регуляторного акта

1. Ця Методика встановлює вимоги для здійснення відстеження результативності прийнятого регуляторного акта (далі - відстеження). Вимоги цієї Методики не поширюються на регуляторні акти, прийняті Національним банком.

2. Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

3. У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

4. Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

5. Види даних, що використовуються для відстеження, визначаються регуляторним органом.

6. У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта необхідна інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів в усній чи письмовій формі (далі - опитування).

7. Для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта можуть використовуватися статистичні дані за відповідний період, що передує даті початку виконання заходів з відстеження, а для базового відстеження - даті набрання чинності актом або більшістю його положень.

8. Проведення опитування під час відстеження включає визначення сукупності осіб, які повинні виконувати вимоги регуляторного акта (далі - цільова група); складення анкети; збирання інформації; створення бази даних опитування, їх обробку та аналіз.

9. Для визначення складу цільової групи можуть використовуватися відкриті для загального доступу дані реєстрів, що ведуться регуляторними органами та іншими органами державної влади.

10. Чисельність цільової групи, яка визначається для повторного відстеження з використанням опитування, повинна дорівнювати чисельності цільової групи, яка була визначена для базового відстеження.

11. Під час повторного і періодичного відстеження застосовуються ті самі підходи до визначення складу цільової групи та вибіркової сукупності (частина цільової групи, яка відбирається для участі в опитуванні за допомогою спеціальних методів для достовірного відображення структури та основних характеристик цієї групи), що і для базового відстеження.

У разі коли чисельність цільової групи не перевищує 150 осіб, опитуються усі респонденти цільової групи без визначення вибіркової сукупності.

12. Підставою для складення анкети під час базового, повторного і періодичного відстеження є кількісні та якісні значення показників результативності регуляторного акта, встановлені під час проведення аналізу його впливу.

Після виконання відповідних заходів готується звіт окремо для базового, повторного і періодичного відстеження, який оприлюднюється в установленому порядку.

13. У звіті про результати відстеження зазначаються:

-        вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер (у разі базового відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);

-        назва виконавця заходів з відстеження;

-        цілі прийняття акта;

-        строк виконання заходів з відстеження;

-        тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

-        методи одержання результатів відстеження;

-        дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

-        кількісні та якісні значення показників результативності акта;

-        оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

14. Звіт про відстеження підписується керівником регуляторного органу.

АНАЛІЗ

регуляторного впливу (впливу регуляторного акту)

Назва регуляторного органу: Коростенська міська рада (або її виконавчий комітет)

Назва документа:Проект рішення „ _________________________________________”

Розробник аналізу регуляторного впливу: (управління, відділ)

Примірна таблиця вигод та витрат

Звіт

 про результати відстеження  впливу регуляторного акту

Назва регуляторного органу: Коростенська міська рада (або її виконавчий комітет)

Назва документа:Проект рішення „ _________________________________________”

Виконавець заходів з відстеження впливу регуляторного акту: (управління, відділ)